- мати перевагу
- техн.; физ. преоблада́ть (иметь перевес)
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
мати перевагу
Смотреть что такое "мати перевагу" в других словарях:
домінувати — (мати перевагу, бути основним, головним), панувати, переважати, превалювати … Словник синонімів української мови
домінувати — у/ю, у/єш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати … Український тлумачний словник
превалювати — ю/є, недок. 1) над ким – чим і без додатка. Мати перевагу; переважати. 2) Бути, виявлятися в більшій мірі; перевищувати кількістю, розміром і т. ін … Український тлумачний словник
узяти — (взя/ти), візьму/, ві/зьмеш; мин. ч. узя/в, ла/, ло/; наказ. сп. візьми/; док. 1) перех. Ухопити рукою (руками) або яким небудь знаряддям. 2) перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння,… … Український тлумачний словник
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
переважати — а/ю, а/єш, недок., перева/жити, жу, жиш, док. 1) перех. і без додатка. Виявляти перевагу над ким , чим небудь у чомусь. 2) тільки недок., неперех. Мати кількісну перевагу … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
любити — люблю/, лю/биш; мн. лю/блять; недок., перех. 1) Відчувати глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь. || Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). 2) Почувати, виявляти глибоку сердечну… … Український тлумачний словник
полюбляти — я/ю, я/єш, недок., перех., розм. 1) Ставитися до кого , чого небудь із симпатією; відчувати прихильність до когось, чогось. 2) також з інфін. Мати інтерес, потяг до чого небудь. || Надавати перевагу чомусь. || також з інфін. і з додатком; часто… … Український тлумачний словник
поважати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Ставитися з повагою до кого , чого небудь, мати почуття поваги до когось, чогось. || Високо цінити що небудь. || Рахуватися з чим небудь, брати до уваги щось. 2) розм. Віддавати перевагу чому небудь … Український тлумачний словник
